“Завдяки Україні ми не виявилися в міжнародній ізоляції”

Розмова з Григорієм Маракуцою, головою Верховної Ради Придністровської Молдавської республіки

– Яку роль відіграє Україна в урегулюванні придністровського конфлікту?

– Україна, втім, як і Росія, є гарантом нашої безпеки. І я вам скажу – взяти на себе зобов’язання бути не лише посередником на переговорах між Кишиневом і Тирасполем, а й гарантом миру в регіоні – це не абищо. У нас немає війни, воєнних дій, ми починаємо забувати, що було в Наддністрянщині на початку 1990-х, – це благо, повірте мені. Понад те, коли Молдова оголосила, порушуючи московський меморандум травня 1997 року, економічну блокаду Тирасполю, Київ відреагував миттєво й заявив, зокрема й у ЄС, що не братиме участі в цій авантюрі. Саме завдяки зваженій політиці України ми не потрапили в повну ізоляцію, від якої страждали б передусім громадяни, які мешкають у цьому густонаселеному регіоні.

– Як ставитеся до ініціатив Президента Віктора Ющенка?

– Його “Дорожня карта – план семи кроків” свідчить, що й нове політичне керівництво України вживає всіх заходів, аби врегулювати відносини між Молдовою та Придністровською Молдавською республікою. Недавно офіційна делегація ПМР перебувала з робочим візитом у Києві, ми доволі докладно обговорювали, як дійти згоди, знайти компромісні рішення.

– Ви згодні з усім, що запропонував Київ?

– З однією з ідей, яку висуває Київ, категорично не згодні – щось міняти в складі миротворців, які забезпечують спокій на кордоні Молдови та Наддністрянщини. За тринадцять років ні в Молдові, ні в ПМР не загинула жодна людина. Це рідкісний приклад миротворчої діяльності міжнародних організацій. Від добра добра не шукають. Я думаю, що тільки під тиском і через прохання Кишинева Віктор Ющенко висунув ініціативу заміни миротворчого контингенту в Наддністрянщині.

– Правда, що більшість жителів Наддністрянщини останнім часом прийняли українське громадянство?

– У нас немає проблеми з тим, що хтось із наших громадян бажає стати громадянином якоїсь держави. За законодавством Наддністрянщини дозволено подвійне громадянство. У нас живуть громадяни Росії, України, Молдови, Ізраїлю, США. 27% населення Наддністрянщини – українці. Якщо вони бажають стати громадянами України, чому перешкоджати цьому? Ще скажу, що в Наддністрянщині три державні мови – російська, українська та молдавська.

– І якою ж мовою треба писати клопотання або заяви в державні органи ПМР?

– Кожною з трьох. Українець, наприклад, у суді має право говорити рідною, українською. І йому ніхто не заборонить цього.

– А чиновники теж знають три мови?

– Наш чиновник зобов’язаний відповісти громадянинові тією мовою, якою той звертається до нього. Але це не означає, що коли службовець не знає однієї з державних мов, то отримує заборону на професію. Це зберігає толерантність у придністровському суспільстві.

– Але ж Україна забороняє подвійне громадянство.

– Наскільки я знаю, українська влада йде назустріч мешканцям Наддністрянщини, й жодної бюрократичної тяганини під час одержання українського паспорта не виникає.

– Хто охороняє з вашого боку державний кордон ПМР з Україною? Це спільні пости з молдавськими прикордонниками?

– На кордні між ПМР і Україною (його протяжність – близько 300 кілометрів) працюють наші митні термінали та прикордонники, а з іншого боку – митні та прикордонні структури України. Молдован там немає. Кишинів якось хотів поставити свої пости, але це привело б до ізоляції ПМР. Київ проти цього. Що природно, адже чому має бути недовіра до українських прикордонників?

– Але кажуть, що з Наддністрянщини йдуть наркотики, контрабанда?

– Це не так. Кордон у нас на замку. Нехай міжнародні організації проводять моніторинг наших державних кордонів. У нас немає секретів ні від кого. Уже ухвалено рішення РЄ, що п’ятдесят міжнародних спостерігачів контролюватимуть наші кордони з Молдовою й Україною.

– Маєте якісь контакти з Верховною Радою України?

– Делегації наших парламентаріїв постійно контактують зі своїми українськими колегами. Зустрічаємося, обговорюємо весь комплекс міжпарламентських відносин. У Тирасполі постійно перебуває спеціальний представник Президента України.

– Яким бачите вирішення конфлікту між Тирасполем і Кишиневом?

– Тільки одне – хочемо, щоб визнали нашу державність. Інших шляхів немає. Альтернатива цьому – лише війна. Ми бажаємо міжнародного визнання.

– Збройні сили ПМР у змозі гарантувати вашу військову безпеку?

– Наша армія, звичайно, не та, що була 1992 року. Тоді ми стояли із ціпками проти збройних сил Молдови. Відтак забезпечували своє військо технікою та зброєю, зокрема й незаконним шляхом. Але я хочу сказати інше – конфлікт між Молдовою та ПМР не вирішити воєнним шляхом. Це не той шлях. Правильна дорога до миру та благополуччя в нашому регіоні – це переговори, компроміси.

– Який товарообіг між ПМР і Україною?

– Він становить більш ніж 200 мільйонів доларів.

– Енергоресурси купуєте в Україні?

– Купуємо бензин, дизпаливо. Правда, завозимо з України, але купуємо в російських провайдерів. Електроенергією забезпечуємо себе самі. У нас із Україною спільний бізнес, у тому числі й у металургії.

– Коли ПМР може стати суб’єктом міжнародного права?

– Сьогодні Наддністрянщина вже є суб’єктом міжнародного права. Хочуть цього в Кишиневі чи ні. Ми торгуємо з понад ста країнами миру. До нас, без згоди Молдови, приїжджають офіційні представники ОБСЄ. За всіма міжнародними нормами – невизнана держава все-таки є суб’єктом міжнародного права. Визнавати нас – це бажання кожної із країн. Хто проголошував Україну суверенною державою? Сама себе! Невизнані держави треба скоріше інтегрувати у світове співтовариство.

– То хто ж вас повинен визнати?

– Я закликаю Україну визнати нас. Але наразі жодна із держав не заявила про таке бажання. Однак багато країн працюють із нашою державою дипломатичними каналами.

– Можете назвати харизматичних політичних лідерів Наддністрянщини, які прийдуть на зміну вашому поколінню й очолять ПМР?

– Їхні прізвища назве народ.

Розмовляв
Віктор Тимошенко, Москва