Простір свободи. Україна на шпальтах паризької “Культури”.
Минає п’ята річниця з дня смерті Гедройця, про якого не менш легендарний професор Богдан Осадчук, українець, нагороджений польським урядом орденом Білого Орла, писав: “Мабуть, це рідкісний випадок у світовій історії, коли людина, яка живе в еміграції, далеко від рідного краю, призвела до радикальної зміни в міжнаціональних взаєминах: від ворожнечі до співпраці.
Йдеться про постать і діяльність Єжи Гедройця – видавця і редактора польського журналу “Культура”, що виходив у Парижі. Нащадок старовинного, спольщеного протягом століть княжого литовського роду, він народився перед першою світовою війною в Мінську, де його батько був лікарем. Із демократичних переконань Гедройць-старший зрікся титулу князя. Молодий Гедройць пішов тим самим шляхом. Став справжнім демократом, але зберіг усі прикмети аристократа: незвичайну культуру поведінки у взаєминах зі співробітниками, чемність, такт, але водночас і необхідну дистанцію, яка не допускала простацьких манер. У нашій п’ятдесятилітній співпраці, незважаючи на всі відмінності в поглядах на різні стратегічні й тактичні проблеми боротьби з комунізмом і націоналізмом, ніколи не доходило до гострих суперечок і конфліктних ситуацій”.
Єжи Гедройцеві, крім знаменитої концепції УЛБ (Україна, Литва, Білорусь) та перших спроб обговорення болючих моментів українсько-польських стосунків, до яких обидві держави поволі повертаються лише зараз, належить і не менш крилата й часто цитована фраза: “Незалежна Україна для нас важливіша за вступ до НАТО”, сміливість якої на той час пояснювати не доводиться.
А також не менш приємна для вуха кожного львів’янина сентенція: “Що раніше ми визнаємо Львів важливим для української держави містом, то швидше українці стануть нам приємними партнерами”.
Українське видання антології “Простір свободи: Україна на шпальтах паризької “Культури” підготувала до друку варшавська україністка й історик культури Боґуміла Бердиховська. Вона уклала його з текстів, що розглядають польсько-українські стосунки, авторства таких знаних постатей, як Юзеф Чапський, Юліуш Мєрошевський, Влодзімєж Бончковський, Богдан Осадчук. Другий розділ вміщує добірку текстів про “сучасні” українські питання Івана Лисяка-Рудницького, Юзефа Лободовського, Бориса Левицького. У розділі під назвою “Культура” можна прочитати огляд “Література межової ситуації” Юрія Лавріненка, відомого укладача антології “Розстріляне відродження”, Юліана Кардоша, Анджея Вінценза.