Цинамонова осінь

Фестиваль “Бруно Шульц і культура Пограниччя” приурочений до 64-ї річниці трагічної загибелі митця.

Організаторами цьогорічного фестивалю є полоністичний науково-інформаційний центр ім. І. Менька Дрогобицького педуніверситету, краківський Інститут Книги та варшавський Інститут Адама Міцкевича, Польський Інститут у Києві, Люблінський Університет Марії Кюрі-Склодовської.

Програма цьогорічного фестивалю передбачає наукові доповіді, художні виставки, зустрічі з українськими та польськими митцями.

Серед почесних гостей фестивалю – дружина померлого в травні найвизначнішого дослідника, “археолога Шульцева” Єжи Фіцовського Ельжбєта Фіцовська, колишній Генконсул РП у Львові Кшиштоф Савіцькі.

Культура легко долає кордони, й тому саме вона є тим об’єднавчим чинником, який зібрав інтелектуалів цими днями в старовинному центральноєвропейському Дрогобичі. Про це та про значення Бруно Шульца сьогодні говорили Генконсул РП у Львові Вєслав Осуховскі, художній і медіальний директор фестивалю, журналіст Гжегож Юзефчук, Ельжбєта Фіцовська, письменник Юрко Покальчук та інші гості.

Першого дня фестивалю відбулося відкриття виставки малярства та графіки дрогобицьких і люблінських художників Єви Зажицької, Станіслава Балдиґи, Анджея Антоня Відельського, Кристини Гловняк, Маріуша Джевінського, Пйотра Кмеця, Гжегожа Мазурека, Бартоломея Михайловського, Андрія Коваля, Мар’яна Олексяка.

Зустріч із Юрком Покальчуком відбувалася в тій самій аудиторії колишньої гімназії, де колись викладав рисунок і ручну працю геніальний дрогобицький самітник.

Театр “Просценіум” Львівського університету представив виставу “Сойчине крило” за І. Франком (художній керівник і режисер – Роман Валько). Дрогобиччанам було особливо цікаво побачити цю виставу, адже свого часу ознайомилися з тим же твором в інтерпретації студентського театру “Альтер” Дрогобицького університету. Втім Шульцеві дні тривають.

Леонід Ґольберґ, Дрогобич

для газети

Ельжбєта Фіцовська

почесний гість фестивалю

Я дуже тішуся, що знову в Дрогобичі. Востаннє була тут із покійним чоловіком 1992 року на Міжнародній конференції, присвяченій 100-річному ювілеєві великого Бруно. А до того бувала декілька разів. Єжи буквально за руку водив мене місцями Шульца, чарівними вуличками Дрогобича, який знав як правдивий мешканець міста, та який безмежно кохав. Тішить і те, що все більше дрогобиччан розуміють, у якому дивному місті та місці живуть, що ширшає коло людей, яким дорогий Бруно та його “околиці”, яким цікаве все, що творилося в Дрогобицькому Пограниччі. Щиро вдячна організаторам за запрошення до міста, яке так багато важить для мене.