Угода незгоди
Будинок органної та камерної музики не ліквідують. Про це вчора повідомив усіх присутніх на брифінгу під назвою “Загроза ліквідації Львівського будинку органної та камерної музики”, який скликала дирекція ЛБОКМ, директор департаменту гуманітарної та соціальної політики Львівської міської ради Олекса Побурко.

Понад те, представник міської влади нагадав, що в бюджеті на цей рік передбачено відповідні кошти для утримання концертної установи.
Проте такі заспокійливі повідомлення навряд чи вплинули на суть давнього внутрішнього конфлікту, що вже впродовж кількох років триває між концертною установою та римсько-католицькою громадою костелу Марії-Магдалини. Нагадаємо, вірні РКЦ заговорили про повернення святині ще 1991-го, а знову отримали змогу молитися у храмі 1998 року. Здавалося б, богослужіння зовсім не можуть завадити концертам органної музики, та ще й зважаючи на наявність одного з найкращих у Східній Європі інструментів. Зрештою, в усіх європейських країнах (і передовсім – у католицьких) майже кожен храм слугує і місцем молитви, і залом духовної учти, якою можна вважати класичну музику – органну й камерну. Але у стосунках двох організацій – духовної та світської – об’єднаних під одним склепінням, у Львові незабаром залунали дисонанси. Торік у червні через черговий виток конфлікту, перебіг якого неодноразово висвітлювала й “Газета”, за розпорядженням міського голови створили спеціальну комісію для вивчення ситуації, що склалася довкола органного залу. На час роботи комісії, згідно з цим же розпорядженням, директора ЛБОКМ Юліана Винницького усунули від виконання обов’язків.
Як повідомив на вчорашньому брифінгу пан Винницький, відповідно до висновків комісії, причиною конфліктної ситуації стало невиконання громадою РКЦ угоди про безоплатні богослужіння. Сам директор, якого суд поновив у повноваженнях, наголошує: він просить настоятеля храму, єпископа-помічника Лєона Малого, підписати цю угоду вже два роки і три місяці. Також, за словами пана Винницького, починаючи з 2005-го, громада відмовляється сплачувати комунальні послуги – сума боргу, за висновками КРУ, нині становить уже три тисячі гривень.
А єпископ-помічник Л. Малий пояснює своє небажання підписати угоду рішенням Міністерства культури України від 27 квітня 2001 року.
Згідно з ним релігійні громади можуть укладати умови та договори з тими, хто утримує пам’ятку архітектури (а Будинок органної та камерної музики є лише її орендарем). Л. Малий також стверджує, що готовий підписати угоду, декілька разів звертався до міського управління охорони історичного середовища.
Обидві сторони об’єднують лише нарікання на інертність міської влади, в підпорядкуванні якої перебуває ЛБОКМ. Директор навіть уклав своєрідну “хронологію” свого листування з Ратушею – із дев’яти надісланих упродовж останніх десяти місяців звернень там відреагували тільки на два. Щоправда, як зауважує пан Побурко, на останніх шість, надані вже протягом цього місяця, відповіді ще не передбачено термінами. Представник міської влади пообіцяв узятися за врегулювання конфлікту, а заодно нагадав: за електроенергію сплачує, нехай і на пільгових умовах, кожна релігійна громада, а орендар не має права здавати приміщення в оренду без згоди відповідного управління.
Причиною нового витка конфлікту став, за словами директора ЛБКОМ, факт “зриву” репетицій концерту 16 та 17 березня парафіянами костелу cв. Марії-Магдалини, котрі проводили богослужіння саме в репетиційний час. Пан Винницький вважає цей момент “генеральною репетицією” того, як господарські питання можуть перерости в міжнародний скандал, припускає навіть, що з часом у нього можуть виявитися втягненими президенти України та Польщі. Наразі ж активними учасниками чвар виявилися і працівники ЛБОКМ, і парафіяни. Вже традиційно вони з’ясовують стосунки навіть під час брифінгів та прес-конференцій, можливо, аби перейняти суттю конфлікту ширшу громадськість. Учора одна з парафіянок навіть оголосила голодування на знак протесту “проти всієї брехні, яку почула на адресу своєї громади”. Білу стрічку вона пов’язала у присутності журналістів.
Лідія Мельник
|