Я люблю музику всіх епох

Розмова з Андреасом Маішем

У Львові триває Міжнародний фестиваль органного виконавства “Діапазон”, який зібрав найкращих виконавців Європи. Користуючись нагодою, “Газета” вирішила поставити декільком іменитим гостям фестивалю з різних країн низку майже однакових запитань, аби з’ясувати, наскільки широким є сьогодні діапазон уявлень про “царя інструментів” – орган. Це своєрідне “опитування” ми пропонуватимемо читачам у наступних публікаціях, безпосередньо до або після того, як вони познайомляться з їх героями під час концертів у Будинку органної та камерної музики.

Андреас Маіш виступатиме в рамках “Діапазону” в четвер. Його справді можна назвати виконавцем широкого діапазону з різних оглядів: органіст монастиря швейцарського міста Райнау, водночас викладає у Вищій музичній школі Аугсбурга (Німеччина). Вже в студентські роки здобув низку перемог на престижних конкурсах, тож перше запитання “Газети” не випадкове.

– Орган трактують зазвичай як інструмент, далекий від юнацьких захоплень. Коли та що “привело” вас до нього?

– Цей, найвеличніший з усіх музичних інструментів, захоплював мене ще в дитинстві, під час богослужінь. І це захоплення збереглося донині: як така величезна “машина” здатна видобувати такі одухотворені звуки.

– Поділ органного виконавства на різні “школи” залишається актуальним чи процеси глобалізації торкнулися й цієї сфери?

– Звісно ж, процеси глобалізації зачепили й органне виконавство. Але й досі надзвичайно цікаво слухати, як по-різному здатні виконувати твори Йоганна Себастьяна Баха італійці, французи чи німці.

– У широкого загалу звучання органа породжує низку асоціацій, пов’язаних передовсім із духовними переживаннями. В яких пропорціях, на вашу думку, перебувають сьогодні світська та духовна органна музика, концертна та прикладна сфера застосування цього інструмента?

– На жаль, сьогодні духовну музику найчастіше виконують у концертному репертуарі. Наприклад, органіст виконав “Отче наш” і очікує від публіки аплодисментів. При цьому часто забувають, що органні твори здебільшого писали для молитви.

– Наскільки актуальним орган є для сучасних композиторів? Як оцінюєте нинішній органний репертуар?

– Ціла когорта композиторів творить і сьогодні, їхня музика – дуже високого рівня. Пригадаймо хоча б Олів’є Мессіана (з історії музики ХХ століття) чи Арво Пярта. Та, на жаль, більшість композиторів не виказують жодного зацікавлення питаннями віри чи церкви.

– Яким епохам надаєте перевагу, коли укладає концертні програми?

– Люблю музику всіх епох і зважаю лиш на те, щоб вона становила єдність із тим інструментом, на якому її виконують.

– Чи різниться публіка на ваших концертах у тих країнах, де органна музика є складовою літургійної традиції, та в Східній Європі, де орган – інструмент суто концертний?

– Це мій перший концерт в Україні, тому складно оцінити якісь аспекти докладніше.

Але минулого року виступав у Польщі й не міг повірити, що там люди досі є настільки побожними.

– Викладаєте клавесин, генералбас та орган у Вищій музичній школі Аугсбурга. Наскільки великим є зацікавлення студентів-музикантів органом сьогодні? Що можна відзначити в останні роки – збільшення чи зменшення кількості майбутніх органістів? І з чим пов’язані такі тенденції?

– На жаль, останніми роками зацікавлення органом дещо спадає. Причинами цього можуть бути, наприклад, недостатній інтерес до релігії або й низька зарплатня органістів.

– Які з інструментів (у яких містах, соборах чи концертних залах) запам’яталися з концертної практики найдужче?

– Найкращі спогади залишають старі органи в Іспанії та Північній Німеччині, де доводиться виступати доволі часто.

– Яка роль імпровізаційності в органному виконавстві сьогодні? Чи пишете самі для “свого” інструмента?

– Імпровізація – найдавніша та найбільш безпосередня можливість музикантові самовиразитися. Тому навіть початківці не повинні цуратися імпровізації. Сам я також створюю композиції, проте лише для богослужінь.

Розмовляла Лідія Мельник