Зелена

Під №40 за Польщі була фабрика цегли і дахівки “Лауда”, зараз тут житловий будинок.

Закінчення.
Початок – у №129(199)
за 27 липня 2007 року

У будинку №43 до війни працював ресторан Арнольда, нині ж тут прокат суконь і нотаріус. Під №45 за Польщі була кузня Хенрика Ханера, тепер військова частина А-4520. У житловому будинку №48 за польських часів була пекарня Флюка, за радянських – прокатний пункт.

У будинку №50 за Польщі діяло фотоательє Вєжбіцької, тепер там ТзОВ “Склоріз” і ремонт взуття. Під №51 у 1950-х був індпошив взуття, нині розміщено єврочистку та медичний заклад. У будинку №52 за польських часів був магазин фотографічного приладдя “Стафра” і перукарня Геллбарта, зараз це житловий будинок, наріжний із вулицею Йосипа Сліпого. Під №53 за Польщі був гуртовий склад хутра, в 1950-х – гуртожиток Педагогічного інституту №4, нині це житловий будинок. Під №54 за Польщі був ресторан Канарієнфогеля, зараз тут житловий будинок. Під №55 у 1950-х був гуртожиток Педагогічного інституту №7, зараз це житловий будинок. Під №57 до початку 1980-х був готель аеропорту, нині це житловий будинок.

Під №59 за польських часів був продаж автомобілів “Автопарк”, Львівська спілка автомобілістів і палац спорту Львівської спілки автомобілістів, зараз – спорткомплекс “Динамо” і магазин спорттоварів. У будинку №61 до 1939-го була фабрика дротяних сіток Шугарта, зараз тут особняк 1990-х років. Під №62 і 64 від польських часів містилася Дирекція водогінних закладів, за СРСР установа називалася “Водоканалтрест”, нині це міське комунальне підприємство “Львівводоканал”. За адресою вул. Зелена, №64 у 1950-х знаходився спортмайданчик Педагогічного інституту. Під №63 розташований ветеринарний заклад, а під №65 – ремонтно-технічна майстерня. В будинку №67 за польських часів була фабрика паровозних арматур “Андрусевич і спілка”, зараз тут приватне підприємство “Катекс” (склоблоки, супутні будівельні матеріали) і ремонт авто ТзОВ “Поміч-Сервіс”. 

Під №73 за польських часів була бетонярня Браттеля, за радянських часів це був бетонний завод, нині на цьому місці 5-поверховий житловий будинок 1960-х років із магазином “Продукти”,
кав’ярнею й аптекою. Під №81 на розі з вулицею Переяславською – банк “Дністер”, збудований 1999-го. В будинку №88 за польських часів був зал засідань Товариства легкої смерті, за радянських – кінотеатр “Зірка”, нині тут нічний клуб “Пікассо”. У скверику, який тягнеться від клубу “Пікассо” до вулиці Водогінної, в 1950-1970-х була циганська слобідка з конюшнями. Під №95 – двоповерховий житловий будинок початку 1950-х, за радянських часів тут був магазин “Спорттовари”, нині там магазин спортивного спорядження “Бумеранг”.

Під №102 знаходиться цінна пам’ятка архітектури середини XIX століття – ампірний “Палацик зі сфінксами”. 1989 року з нього відселили останніх мешканців, його придбала якась фірма і переробила в стилі євроремонту до невпізнання. Під №104 від польських часів знаходиться насосна станція водоканалу. На місці будинку №105 за польських часів знаходилася цегельня Грудера, зараз тут 10-поверховий гуртожиток будівельного технікуму, збудований в 1970-х. На місці будинку №107 за Польщі був Акціонерний іпотечний банк, зараз тут 5-поверховий гуртожиток. Під №115 у 10-поверховому гуртожитку до 1990-х знаходився магазин “Продукти”, зараз тут приміщення “Укрсоцбанку”. В будинку №130 до 1990-х була філія бібліотеки №40 для дорослих, зараз
це житловий 5-поверховий
будинок кінця 1960-х. Під №147 у 1950-х був цегельний завод, від часів незалежності тут були склади ВАТ “Елегант” та “Інтермаркету”, від 2006-го цю адресу має супермаркет “Арсен”.

Під №153 до 1990-х був цех ремонту холодильників і пральних машин, хімчистка та цех індпошиву, зараз тут міститься низка фірм. Біля будинку №166 неподалік залізничної колії та перехрестя з вулицею Вашингтона починається потічок, який є основним стрижнем майбутньої Полтви. У будинку №184 до 1990-х був будинок побуту “Сервіс”, зараз тут фірма “Комфортбуд” і салон продажу автомобілів Lexus. У будинку №186 до 1990-х були будинок побуту, майстерня з ремонту і виготовлення ювелірних виробів і ательє мод
1-го розряду “Силует”, зараз тут нічний клуб “Сафарі”
та ремонт годинників. Під №196 від радянських часів міститься вечірня школа робітничої молоді №22.

Під №204 у 1950-х була фабрика гнутих меблів, зараз тут приміщення “Укрсоцбанку”. Під №208-а за радянських часів працювала їдальня №7, зараз тут гуртівня будівельних матеріалів. Під №294 у двоповерховій споруді за радянських часів діяв будинок культури №7, який останніми роками перетворився на руїну, 2007-го це приміщення реставрувала та переобладнала для своїх потреб одна з фірм.

Наприкінці вулиці Зеленої в повоєнні часи було сміттєзвалище Червоноармійського району. До 1961-го Зеленою до повороту на вулицю Дніпровську ходили два маршрути трамваїв – №№3 і 7. Потім колію розібрали і вулицею почав курсувати тролейбус №8 (до залізничного переїзду на перетині з вулицею Джорджа Вашингтона). Далі тролейбусну трасу продовжили до вулиці Луганської. Від 1970-х запровадили новий маршрут №11 до залізничної станції “Сихів”. На початку 1980-х років тролейбусну лінію продовжили до Сихівського цвинтаря.

Ілько Лемко