Боги в сорочках

Багатостраждальні від зазіхань безкультурних вандалів статуї грецьких богів, які прикрашають фонтани на площі Ринок, матимуть “емоційну” розривку.

Вони братимуть участь у маскараді для пам’ятників, що його організовує міська рада.

Квартет кам’яних статуй до Дня незалежності вберуть у вишиванки. Напередодні національного свята, в День національного прапора, відзначатимуть локальне Свято вишиванки, і саме тоді пам’ятки старовини стануть “українцями”. Спеціально вбрання на статуях не охоронятимуть – чиновники впевнені, що ніхто не претендуватиме на одяг богів, оскільки його зшито на індивідуальне замовлення.

Як повідомив учора під час прес-конференції директор департаменту гуманітарної політики міськради Олекса Побурко, ідея Свята вишиванки виникла у професорки Зореслави Ромовської. Її підтримали муніципалітет, який вирішив, що така акція буде родзинкою народних гулянь Дня незалежності, а також приватні підприємці, котрі дали гроші на вишиванки для кам’яних постатей. Натомість ідея вбрати Адоніса, Амфітриту, Нептуна та Діану в український народний стрій народилася під час обговорення свята, тож конкретних батьків не має – “вона виникла в приватних розмовах, коли ми просто обговорювали організацію святкування”, – розповів пан Побурко.

– Саме вишита сорочка на грецьких скульптурах і львів’янах, до чого ми їх закликаємо, і має стати окрасою нашого свята, – заявив начальник управління культури та туризму міської ради Андрій Сидор.

Потрібно зауважити, що робота із вбирання непристойно голих статуй уже кипить. Майстри вишивки почали створювати сорочки, а організатори вирішують, яким чином вони триматимуться на постатях. І якщо спосіб фіксації льняного полотна на камені буде надійним, сорочки на античних богах триматимуться довго, аж поки погода не зіпсується.

Депутат міськради Руша Полякова розповіла, що колористика узорів буде традиційною. Вона складатиметься з червоного, чорного та білого на лляній тканині в традиційних для Західної України мотивах. “Зараз дуже багато львівської молоді носить вишиті сорочки – це модно! – розповіла вона. – Тому ми подумали, чому б у таке свято депутатам не прийти у вишиванках. Я особисто попрошу секретаря ради Володимира Квурта, щоб він у запрошеннях на урочисту сесію зазначив, що потрібно одягнути вишиту сорочку”.

Незважаючи на ентузіазм і радість чиновників від майбутньої атракції, львівські митці спостерігають за вбиранням двохсотлітніх фігур зі скепсисом.

– На мою суб’єктивну думку, така ідея могла б бути цікавою в контексті авангардових акцій, а в рамках етнозаходів воно виглядатиме кічем, – розповів “Газеті” відомий митець Влодко Кауфман. – Тут важко буде знайти межу, адже етно – це стала концепція, вона є доступною та логічною, сформованою на традиціях. А спробу використати її в неадекватний спосіб сприйматимуть як непорозуміння, як кіч.

Президент Благодійного фонду “Збереження історико-архітектурної спадщини Львова” Андрій Салюк сприймає ідею чиновників украй негативно. Каже, що після того, як невідомі знищили руку Нептуна, міська рада могла б менш брутально поводитися з пам’ятками.

– Це елементарна неповага, – наголосив він. – І неповага не лише до пам’яток, а й до прапора, день якого припадає саме на 23 серпня. Така ініціатива мені нагадує той час, коли на початку дев’яностих у глухих селах туалети розфарбовували в жовто-блакитні кольори. Це нехтування авторитетом, повагою, пошаною.

Боротися з таким легковажним ставленням чиновників і львів’ян до пам’яток, які потребують постійної турботи, на думку пана Салюка, можна лише вихованням.

– Рівень культури та цінностей у більшості людей є доволі низьким, оскільки вони дозволяють собі видиратися на пам’ятки, нищити їх, – вважає Андрій Салюк. – Тому потрібно виховувати і пересічних людей, і чиновників. Звісно, багатьом статуї у вишиванках сподобаються, але це будуть ті, кому байдуже до, наприклад, відламаної руки Нептуна. Людям, які переймаються станом львівських пам’яток, така ідея ніколи не спала б на думку. Всі, сподіваюся, пам’ятають “вивихнутий” будинок. Гадаю, якби влада, яка заявляла, що його швидко відремонтують та приведуть до ладу, не дозволила тоді розфарбувати його, ставлення до будинку було б іншим, і його доля також. І зараз ми щось дуже схоже бачимо в ідеї вдягнути постаті на Ринку у вишиванки.

Нагадаємо, ідея вбирати кам’яних іноземців у вишиванки – не нова. Перед богами на площі Ринок Європейська асоціація українців намагалася вбрати у вишиванку бронзового брюссельського хлопчика, який справляє нужду. Однак асоціації забракло грошей на таку атракцію та святкування Дня незалежності (лише вишиваний одяг для символу Бельгії вартує півтори тисячі євро), тому необхідні кошти вони збирають за допомогою пожертв.

Богдан Юрочко