У громадянському суспільстві народ є не лише джерелом влади, а й джерелом контролю за владою

Розмова з Наталією Готь, радником Олександри Кужель, заступника міністра регіонального розвитку та будівництва України

У березні цього року створено Міністерство регіонального розвитку та будівництва. Попри те, що міністерство є доволі молодим, уже здійснено перші кроки для втілення основної мети – сприяння соціально-економічному розвитку та розвитку інфраструктури регіонів.

– Наталіє Романівно, розкажіть, будь ласка, про основні напрями діяльності міністерства.

– Зважаючи на те, що рішенням УЄФА Україну обрано для проведення фінальної частини чемпіонату з футболу “Євро-2012” і для проведення змагань необхідно у стислий термін виконати дуже великий обсяг підготовчих робіт у сфері будівництва, на міністерство покладено велику відповідальність. А саме будівництво нових і реконструкція наявних спортивних арен, готелів і кемпінгів європейського рівня, реконструкція вулично-дорожньої мережі в містах і розвиток транспортних коридорів на теренах, спорудження транспортних розв’язок, паркінгів, організація місць відпочинку та розваг для численних гостей з усього світу. Зрозуміло, що для будівництва необхідно винайти найпридатніші території, забезпечити при цьому безумовне додержання вимог охорони природи, культурної спадщини, подбати, аби не постраждали інтереси місцевого населення.

– Що вже зроблено в цьому напрямі й чого можна очікувати в найближчому майбутньому?

– Міністерство регіонального розвитку та будівництва взяло активний старт у розгортанні підготовчих робіт. Спільно з Федерацією футболу України міністерство провело наради з керівниками Львова, Донецька, Дніпропетровська, Одеси, Києва та Харкова, під час яких проаналізовано вже здійснені заходи з будівництва та реконструкції стадіонів, оцінено обсяги змін і уточнень, які необхідно внести до генеральних планів міст, зважаючи на завдання будівництва, пророблено пропозиції щодо подальших спільних дій.

– Ми створили робочу групу міністерства з підготовки до проведення чемпіонату, на яку покладено оперативне вирішення питань, пов’язаних із будівництвом об’єктів чемпіонату, сприянням спрощенню дозвільних процедур у будівництві відповідно до загальноприйнятих світових підходів і подальше поширення цього позитивного досвіду на всю практику будівництва в Україні.

Водночас зрозуміло, що, крім футболу, міністерство розгортає широку роботу для забезпечення комфортного та насиченого проведення часу туристів поза чемпіонатом. А це неможливо без соціально-економічного розвитку регіонів і забезпечення інфраструктури сфери послуг.

– Як саме міністерство сприяє розв’язанню цього питання ?

– Основними важелями впливу є правильний розподіл державних субвенцій по регіонах. Наприклад, у 2005-2006 роках на соціально-економічний розвиток і розвиток інфраструктури Львівщини з державного бюджету не виділили жодної копійки. Натомість цьогоріч передбачено 27,8 мільйона гривень субвенцій, із них понад 12 мільйонів уже надійшло в область. Мушу зазначити, що більшу частину перерахувань планують завжди на останній квартал, тому до кінця року, за умов стабільної ситуації, кошти перерахують. Їх скерують на фінансування 59 об’єктів соціальної інфраструктури.

Здається, ніби все просто – кошти дали, і все має бути добре, але ми зіштовхнулися з проблемою недоосвоєння бюджетних коштів. Державне казначейство України скерувало асигнувань на 13,7 млн. грн., нерозподілений залишок – 4,4 млн. грн., усього розподілено 9,2 млн. грн. на
49 об’єктів, освоєно 8,5 млн. грн. на 44 об’єктах.

Наведу декілька конкретних прикладів: реконструкція приміщення під Львівський обласний центр із профілактики та боротьби зіСНІДом – із держбюджету переказано 630 тисяч гривень, освоєно 500 тисяч гривень, на будівництво школи в с. Оброшино Пустомитівського району перераховано 105 тис. грн., а освоєно 75 тис. грн. Навіть більше – на реконструкцію школи №1 у місті Буськ перераховано 110 тис. грн., а освоєно лише 25 тис. грн. Створюється враження, що гроші не надто потрібні. Водночас мушу зазначити, що дуже часто виною невчасного освоєння коштів є тендерні процедури. Зокрема, на реконструкцію амбулаторії в селі Прилбичі Яворівського району цьогоріч виділено 50 тисяч гривень, але наразі їх не освоєно, оскільки триває процедура тендера. І такі випадки ми спостерігаємо часто.

– А як щодо фінансування об’єктів історико-культурної спадщини? Скільки коштів виділено на їх фінансування?

– Щодо Прикарпаття, зокрема Львівської області, а саме зони так званої Золотої підкови та Львова, то це кошти, які лежать у нас під ногами. Нам тільки треба забезпечити відповідний стан доріг та інфраструктуру сфери послуг для потоку туристів із Європи та світу. Необхідно також відповідно ставитися до історико-культурної спадщини та підтримувати її в належному стані. Це вимагає, звичайно, великих державних та інвестиційних вливань, але дало б змогу отримати значний дохід для місцевих бюджетів і створити безліч робочих місць для місцевих мешканців.

Стосовно власне фінансування збереження історичної забудови міст і об’єктів історично-культурної спадщини Львівської області, то разом із субвенціями та коштами державних програм на 2007 рік передбачено 12,2 млн. грн. Міністерство регіонального розвитку та будівництва розуміє вагомість і перспективність збереження історичних пам’яток. Тільки на реставраційно-ремонтні роботи в Національному музеї українського мистецтва та Музеї етнографії у Львові передбачено субвенцій на суму 4 млн. грн.

– І останнє запитання. Пані Наталю, що, на ваш погляд, може змусити владу всіх рівнів працювати ефективніше та прозоріше?

– Нещодавно в Києві відбувалася міжнародна конференція “Як реалізувати реформи в Україні: стратегії покращення ділового середовища”, яку проводив Світовий банк. Провідні експерти роблять акцент на тому, що й економіка в нас розвиватиметься за тих умов, коли матимемо прогресивний розвиток громадянського суспільства. У громадянському суспільстві народ має бути не лише джерелом влади, а й джерелом контролю за владою. А це питання і контролю самої влади, і контролю за рухом державних коштів, за тим, на що їх витрачають у кожному конкретному випадку. Це змусить владу працювати ефективніше та прозоріше задля побудови заможного суспільства в Україні.

Розмовляла Ірина Бузкова