Мародери!

Із тротуару на вулиці Саксаганського зникла горизонтальна бронзова частина пам’ятника Владиславові Козаку – провіднику революційного виступу львівського пролетаріату 1936 року. Це сталося в ніч із неділі проти понеділка. Меморіальний знак встановили у 70-х роках ХХ ст.

На жаль, це вже не перший випадок вандалізму щодо історичних пам’яток. Задля наживи викрадають меморіальні таблиці, металеві частини пам’ятних знаків тощо... Особливо багато фактів вандалізму фіксують на Личаківському цвинтарі.

Проте в цьому випадку найцікавіше, що громіздку плиту, вбудовану в тротуар, викрали, як кажуть, з-під носа у правоохоронців. Нагадаємо, за декілька кварталів від пам’ятника, на вулиці Мартовича, 2, розташований Галицький райвідділ міліції, на тій самій вулиці Саксаганського під номером 9 – Державна служба охорони при Галицькому РВ ЛМУ, а на проспекті Шевченка – прокуратура Львівської області.

Андрій Салюк, президент благодійного Фонду збереження історико-архітектурної спадщини Львова, зазначає, що це не тільки львівська, а й міжнародна проблема. Проте у світі її вирішують, а у Львові наразі ігнорують.

– У Польщі проблему вандалізму на одному з пам’ятників вирішили встановленням камери спостереження, яка передавала сигнал до найближчого відділення міліції. Тільки-но вандали пробували нашкодити, приїжджали стражі порядку й запобігали злочину. Я вважаю, що міська рада може встановити такі камери спостереження біля найвідоміших пам’яток. Та навіть якщо ні, то принаймні захистити від вандалів грецьких богів на пл. Ринок можуть працівники муніципальної дружини. Вони ж охороняють Ратушу, думаю, що 20-хвилинний обхід площі вночі можуть робити, – додав Андрій Салюк.

На думку ж Василя Павлюка, члена тимчасової депутатської комісії з упорядкування пам’ятних знаків, такі крадіжки припиняться лише тоді, коли люди “перестануть воювати з мертвими”.

– З такими випадками вандалізму ми зіштовхуємося не вперше. У Львові систематично крадуть пам’ятні дошки з будинків, не кажучи вже про вандалізм з ідеологічною метою. Зокрема, нещодавно невідомі облили фарбою пам’ятник репресованим, іншого разу викрали елементи з постаменту на Пагорбі слави. На мою думку, це припиниться тільки тоді, коли викорінимо в собі бажання повоювати з мертвими й залишимо історію в спокої.

Як розповіла “Газеті” Ірина Маруняк, голова Галицької районної адміністрації, відповідну заяву про крадіжку вже подали в Галицький райвідділ міліції. Хоча ймовірність, що плиту знайдуть, виглядає сумнівною. З огляду на те, що вдалося викрасти таку немаленьку річ із такого місця...

Ірина Залецька

Фото: Олег Огородник