Підземний Львів

Середина 2010 року – саме тоді, за оптимістичними прогнозами, у нашому місті з’являться підземні паркінги.

Перші три ділянки, а саме на площі Петрушевича, площі Тудора та на розі вулиць Коперника та Стефаника, запропонують інвесторам для будівництва вже у грудні цього року, якщо депутати проголосують за відповідну ухвалу.

За словами Андрія Павліва, директора департаменту містобудування Львівської міської ради, будівництво на підземному рівні у Львові ускладнено великою кількістю історико-архітектурних пам’яток і складною гідрогеологічною ситуацією. Окрім цього, ці роботи суттєво дорожчі, ніж в інших містах, через необхідність проведення археологічних досліджень.

— Ми плануємо побудувати на території Львова 30 надземних та підземних стоянок для машин, значна частина їх припаде на віддалені мікрорайони, — розповів “Газеті” Андрій Павлів. — Плануємо будівництво і в центральній частині міста. Але тільки на вільних ділянках, оскільки, згідно з нашим законодавством, не маємо права будувати їх під будівлями.

Натомість є і противники будівництва підземних стоянок у центрі міста. Серед них Андрій Салюк, президент благодійного фонду “Збереження історико-архітектурної спадщини Львова”.

— Перш ніж будувати, потрібно провести незалежну експертну оцінку проектної документації та десять разів перевірити можливості та кваліфікацію виконавців, – застерігає він. – Я переконаний, що в історичному середовищі немає бути жодного надземного чи підземного паркінгу! Будівництво на території, що є Всесвітньою спадщиною ЮНЕСКО, навіть не можна обговорювати.

На думку пана Салюка, з трьох запропонованих найбільш вдалою є ділянка на площі Петрушевича, оскільки там багато місця, територія віддалена від центру і без особливих геологічних складностей. На площі Тудора – складні гідрогеологічні умови, які можуть суттєво ускладнити або й унеможливити підземне будівництво. Певні побоювання пан Салюк вивловлює і щодо будівництва на розі вулиць Коперника та Стефаника через сусідство ділянки з цінними пам’ятками архітектури, зокрема з картинною галереєю та науковою бібліотекою імені В. Стефаника. Президент благодійного фонду дотримується думки, що не потрібно розробляти відразу всю систему паркінгів, як це планують посадовці, а треба спершу побудувати один у найбезпечнішому місці, щоб побачити всі мінуси і проблеми.

Віталій Дубина, працівник інституту “Містопроект” та керівник авторського колективу з корегування генерального плану Львова, розповів “Газеті”, що ці та деякі інші ділянки було закладено у “Схемі організації руху транспорту та пішоходів у центральній частині міста” як перспективні для будівництва паркінгів іще 1998 року. На деякі з них навіть виготовили містобудівне обґрунтування. Проте серед визначених ділянок не було ділянки на площі Тудора. Натомість як перспективну визначили ділянку у дворі палацу Потоцьких, де залишилася шахта від не побудованого підземного трамваю. Щоправда, у доцільності цього будівництва фахівці дуже сумніваються.

— Я маю великі сумніви стосовно будівництва біля палацу Потоцьких, — поділився своїми думками з “Газетою” Віталій Дубина. — Ми передбачали зробити там лише один підземний рівень, і паркінг мав бути не більш ніж на 100 машин. Проте це лише попередні висновки. Там дуже складні геологічні умови.

З двома іншими ділянками, за словами Віталія Дубини, особливих проблем немає. На площі Петрушевича планують побудувати паркінг на 300 машин, на розі вулиць Коперника та Стефаника – на 200. Окрім цього, як першочергові території для будівництва надземних паркінгів у центральній частині міста визначили ділянки на вулиці Вороного та вулиці Волоській. За словами В. Дубини, вони допомогли б у вирішенні транспортної проблеми міста. Водночас фахівець наголошує,
що кожна з цих ділянок потребує додаткових ґрунтовних досліджень.

У міській раді будівництво паркінгів на цих територіях вважають цілком реальним. Будувати їх мають намір за кошти львівських і закордонних інвесторів. За словами Андрія Павліва, орієнтовна вартість будівництва за попередніми підрахунками становить від п’яти до десяти тисяч євро за квадратний метр. Але навіть приблизної площі ділянок, на якій планують будівництво, директор департаменту назвати не зміг.

Якщо депутати найближчим часом погодять виділення ділянок, то міські чиновники ще цього року почнуть готувати умови відповідного конкурсу. За словами пана Павліва, вже є декілька претендентів, які готові вкладати у це гроші як у вигідний комерційний проект. При цьому директор департаменту представив як потенційного інвестора львівську компанію “Передзвін”. Цікаво, що при цьому пан Павлів зауважив: мерія надаватиме перевагу компаніям, які мають досвід діяльності у цій сфері. Наприклад, уже зголосилася швейцарська фірма “Марті”.

Її представника, на жаль, не запросили на прес-конференцію. А от представник ТзОВ “Передзвін” Анна Бутнікова зізналася, що її компанія не має жодного досвіду будівництва надземних чи підземних гаражів. За її словами, товариство планує інвестувати гроші, а до роботи залучити іноземних фахівців. Незрозумілою була присутність пані Бутнікової на прес-конференції. “Передзвін” не є ще інвестором і не має досвіду.

Для львів’ян усе ж таки головним є вирішення проблеми паркування. І хотілося б, щоб будівництво підземних паркінгів не створило наземних проблем.

Мирослава Іваник