“І кров по долині” – переможець

15-17 травня понад сотня учасників з усіх регіонів України змагалася в чотирьох номінаціях фесту: пісня, світлина, малюнок і поезія, присвячені шевченківській тематиці.

Проте до фінішу дісталося небагато. Зокрема, в номінації “Найкраща пісня на Шевченкову тематику” переміг львівський гурт із трохи моторошною назвою “І кров по долині”. Троє хлопців у вишиванках, чий спів нагадував легендарний “Плач Єремії”, так сподобались учасникам фесту, що, крім першого місця в номінації “Найкраща пісня на Шевченкову тематику”, отримали ще й приз глядацьких симпатій.

На жаль, попри очікування організаторів, зал Львівського державного палацу естетичного виховання учнівської молоді, де відбувався гала-концерт фесту, був заповнений лише наполовину. Не привабив львів’ян і заздалегідь афішований виступ легендарного київського рок-гурту “Вій”, отож упродовж усього концерту цілі ряди залу пустували. Тішить лише те, що публіка, яка прийшла послухати патріотичні вірші Шевченка, здебільшого була молодіжною. Сотні юнаків і дівчат у вишиванках задумливо слухали твори Кобзаря. Можливо, для них це тільки мода – носити вишиванку, слухати українське, читати альтернативну літературу на кшталт Жадана чи Андруховача. Головне – організатори домоглися свого: привернули увагу до, ніде правди діти, вже забутого Шевченка. Координатор проекту Орест Кондратович розповів “Газеті”, що підсумком фесту задоволений: і кількість учасників, і їхній рівень, а насамперед ентузіазм і прагнення конкурсантів збагнути Шевченка просто вражають.

На участь у номінації “Найкращий короткометражний фільм на Шевченкову тематику”, на жаль, не зголосився ніхто, тож молодь змагалася лише в царинах малюнку, фотографії, пісні та поезії. Хоча вік учасників не обмежували, всі лауреати номінацій конкурсу – студенти та школярі. Проте, як зазначають організатори, глибина деяких творів сягає далеко за рамки юної свідомості. Наталка Киричанка, одна із членів журі, зазначила, що найсильніші конкурсанти були в номінації “Сучасна пісня на слова або тематику Шевченка”. Проте були й номінації, де навіть не визначили першого призера. Так, у номінації “Авторська поезія та проза на шевченківську тематику” присуджувати першу нагороду не було кому. Журі наголосило на необхідності працювати над словом юних поетів. Як висловилась одна з конкурсанток, “ми ще не варті України”.

Доволі цікаве бачення Шевченка через малюнки та фото представили на розгляд журі юні митці. Майже півсотні цих робіт зараз експонують в італійському дворику, тож якщо ви не встигли відвідати жоден день фесту, то ще маєте нагоду побачити хоча б одну його складову – наголошують організатори.

Перш ніж оголосити переможців пісенної частини фесту, організатори інтригували публіку виступами інших виконавців. Зокрема, на сцені виступила переможниця торішнього “Шевченко-фесту” Соломія, яка за рік встигла перемогти в низці музичних конкурсів у США та Канаді. Виступ анонсованого “Вія” організатори залишили насамкінець. Мабуть, щоб втримати публіку.

Як зізналася “Газеті” Наталка Киричанка, було дуже складно обрати лише трьох номінантів на звання найкращого виконавця авторської пісні на слова або тематику Шевченка. “Саме пісенна частина була на дуже високому рівні. Своє сучасне бачення представило чимало талановитих рок-гуртів. Я довго сперечалась із журі, й мені все ж вдалося залишити переможцем один рок-колектив. Це справді нове бачення Шевченка, Шевченка рокового, адже саме таким він і був”, – наголосила Наталка Киричанка.

Отже, третю премію фестивалю отримав львівський рок-гурт “Блек Джек”. На другому місці – київська група, неодноразовий переможець і лауреат різноманітних фестів “Телері”. Найкращим, як уже зазначено, стала львівська група “І кров по долині”. Хоча від багатьох глядачів можна було почути обурення рішенням журі. Дехто сміливо віддавав перевагу киянам із гурту “Телері”. Але факти – річ уперта, та й географічне місце проведення фесту не зіграло киянам на руку.

Наприкінці львів’яни смакували творчістю легендарного “Вія”. Як у старі добрі часи, проте в новому складі (у “Вії” вже не співає ні сестра лідера гурту Дмитра Доброго Вечора, ні її чоловік Сашко Лірник) гурт заводив львівську публіку. Допомагала їм у цьому вокалістка того самого “Телері”. Ось так на “Шевченко-фесті” поезія чергувалась із прозою, малюнок – із фотографією, а молоді гурти – з досвідченими професіоналами. Проте одна річ залишалася незмінною – велична постать Кобзаря. 

Оксана Жила