Вулиця Коперника

Проспект Свободи з перехрестям вулиць Вітовського, Сахарова та Нечуя-Левицького з’єднує вулиця Коперника, названа так 1871 року на честь видатного польського астронома, творця геліоцентричної теорії будови Сонячної системи Міколая Коперника (1473-1543).

Частина вулиці до перетину з вулицею Бандери від 1530-го називалася Сокільницька, від 1690 року – Широка. Частина її до перетину з вулицею Нечуя-Левицького в XVIII ст. мала назву святого Лазаря на честь однойменного костелу та шпиталю, в 1871-1934 роках – Коперника, від 1934-го по 1950-й – Томіцького на честь бригадного генерала Польського антиросійського повстання 1830 року Яна Томіцького (1786-1847), у 1950-1963 роках – Сєрова на честь російського живописця Валентина Сєрова (1865-1911).

Адресу №1 має аптека, що до 1939-го була відома як аптека Міколяша. За цією ж адресою за польських часів розміщувалися югославське консульство, Малопольска рільнича спілка, кравецьке ательє Дудека й ательє дамських капелюшків Ольшевської. Згадану адресу від часів СРСР має аптечний магазин “Сангігієна”. У польський період адресу №2 мав ювелірний магазин Лімановського, книгарня Мінчелеса та магазин електротехнічних товарів Кагане. Нині такої адреси не існує, найімовірніше, що ці крамниці містилися у частині будинку на проспекті Свободи №1/3 з боку вулиці Коперника. У будинку №3 до війни працювало страхове товариство, провадили виробництво й продаж меблів Сівека, містилися магазини бакалії та делікатесів Шковрона, пансіонат Пеньонжека “Аніта” та “Книгарня новинок” Максиміліана Ашкеназе. У 50-60-х роках ХХ ст. тут був книжковий магазин, магазин меблів, перукарня та фотосалон артілі “Трудфто”, в 1970-1990-х роках – їдальня. Тепер тут Львівська державна фінансова академія, книжковий магазин “Фоліо” та магазин канцтоварів. У будівлі №4 за польських часів розміщувалися Спілка й банк землевласників, а також Земельне кредитне товариство. Таку ж адресу мала фабрика вимірювальних приладів і фотографічного приладдя Буяка, фабрика переробки овочів і фруктів “Консерва” та цукерня Ґожевського. За часів СРСР тут містилося управління Держбанку, а в 1950-х роках також і Клуб обласної контори Держбанку. Нині тут Національний Банк України.

У будинку №5 за польських часів містився магазин грамофонів і платівок “Мелодія” Пільпеля, у 1950-х – вечірня музична школа для дорослих. Від 60-х років минулого століття і до сьогодні тут музичний магазин “Трембіта” й дитяча музична школа №2. У будинку №7 у період польської влади був магазин одягу Наделя, від часів СРСР і до тепер – магазин галантереї та парфумерії. Адресу №8 за Польщі мала редакція газети “Місячник фотографічний”, нині цієї адреси не існує. У будинку №9 від польських часів міститься кінотеатр “Копернік” (у період СРСР – імені Коперника), в 1950-х роках тут також розміщувався готель “Копернік”. За такою ж адресою розташований бар “Молочний”, який у 50-х роках
ХХ ст.  був їдальнею. Від 2000-го на цьому місці працює піцерія “Челентано”. За польських часів у цьому будинку містилися також кондитерська Шпіннера, магазин “Літургія” і крамниця хімічних товарів “Хіміофізика”. У будинку №10 за Польщі виготовляли килимові доріжки Гегедюса та працювала фабрика пасти для взуття Келлера, в 1950-1960-х роках – меблевий магазин, майстерня індпошиву одягу, пошиття та ремонт головних уборів і ремонт годинників, у 1970-1980-х – “Будинок побуту” та майстерня ремонту електробритв, сьогодні тут також розміщується майстерня, але вже ремонту фотоапаратів та біжутерії, а також Ліга приватних інвесторів, консалтингова компанія “Онікс” і туристична фірма “Космо-тур”. У будинку №11 за польських часів містилася Організація єврейських купців, промисловців і ремісників та Друкарня львівська, в 1950-1960-х – народний суд Ленінського району, Державна ветеринарна санітарна інспекція і гуртожиток №8 Політехнічного інституту, у 1970-1980-х роках – фотосалон, індпошив та майстерня з ремонту одягу та транзисторних радіол. Тепер тут Львівська крайова організація Народного Руху України, майстерня з ремонту телевізорів, радіоприймачів та іншої відео- та аудіотехніки, гральні автомати.

У будинку №12 за часів польської влади містилися магазин електротехнічних товарів Шпілєцького та бібліотека Воля, у 1950-1960-х роках ремонтували взуття та годинники, нині тут – Universаl Bank. У будинку №14 за польської влади розміщувався магазин білизни “Феміна” Амбеса, ювелірний магазин Манделя, ательє дамських капелюшків Ванделя і Гольдштайна, виробництво кінострічок “Люкс” і магазин галантереї “Люна”, в 50-х роках ХХ ст. тут були ательє індпошиву одягу, підбір та пошиття хутрових виробів, а також гуртожиток фінансово-кредитного технікуму, в 1960-1980-х роках ательє мод 1-го розряду “Силует”, сьогодні тут “Райффайзенбанк” й Інститут банківської справи. На фасаді будинку розміщено меморіальну таблицю, яка сповіщає: у 1905-1918 роках тут мешкав ідеолог і засновник січового стрілецтва Володимир Старосольський. Адресу №15 до 1939 року мав палац графів Потоцьких, у 1939-1940 рр. тут облаштували Палац піонерів, під час війни на цьому місці був штаб італійських військових частин, у 50-70-х роках минулого століття – Львівська філія Академії наук УРСР, Інститут машинознавства й автоматики АН та Інститут корисних копалин АН, від 1975 року – Палац урочистих подій і фотосалон, нині тут міститься Львівська галерея мистецтв. Адресу №15-а у 1950-х роках мало ательє з пошиття хутряних виробів, тепер цієї адреси не існує. У будинку №16 за польських часів містилося електротехнічне підприємство Литвина й Жарського, продаж фортепіано Каіма, продаж слюсарсько-механічних верстатів Шмідта та торгівля будматеріалами Герцберґа, в 50-х роках XX ст. тут містилася артіль ім. Крупської, сьогодні тут цифрова студія “Фотоцентр” і магазин кераміки “Космея”. Адресу №17 за Польщі мав магазин електротехнічних товарів Панцера, експорт худоби “Таврія”, ательє дамських капелюхів Льовенталя, малярський заклад Роха та магазин меблів Ліппера, а в 50-60-х роках ХХ ст. – обласний авіатехклуб. Цей двоповерховий житловий будинок у стилі австрійського казенного класицизму знесли, а на його місці 1996 року збудували Палац мистецтв.

У будинку №18 за польських часів містився магазин фотографічного приладдя “Барвік”, у 1950-х тут працював фотосалон тресту “Укрфото”, сьогодні тут розміщується “Кредобанк” і туристична фірма “Трайдент”. У будинку №19 до 1939 року працювала фабрика корків Мюльштайна, в 1970-1980-х містилася фотолюбительська студія, нині – турфірма “Моноліт” і крамниця “Перлина”. У будинку №20 у період польського панування було Господарське товариство Східної Малопольщі, Спілка пасічників і продаж меду “Бджола”, друкарня “Видавничої кооперації”, Спілка виробників кошиків “Верба” і редакція газети “Рольнік”, тепер тут стоматологічна клініка Заблоцького, “Родовід-Банк” і мовна школа “Форест”. У будинку №21 за польських часів розташовувався парфумерно-косметичний магазин і продаж мила “Формаріна” та перукарня Ціммермана, в 1950-1960-х роках оптова база “Головмаслоторгу”, наразі тут телефонна фірма DG-Tel і від часів СРСР – хлібний магазин. На наріжнику будинку вміщено меморіальну таблицю на честь українського національного героя Олекси Гасина, який загинув на цьому місці від рук енкаведистів 31 січня 1949 року. У будинку №22 до 1939 року містилося фотоательє “Мальвіна” і перукарня Язовського, яка проіснувала в радянські часи до 1960-х років, у 1950-х тут містилася артіль ім. Дзержинського, нині тут функціонує комунальне підприємство “Цитадель-Центр”, косметичний салон “Чарівність” і центр насіння “Родос”. У будинку №23 в 1950-х роках містилося ательє індпошиву одягу 2-го розряду та артіль “Шкіргалантерея”, тепер тут крамниця “Все для води”, магазин “Броньовані двері”, ремонт взуття і послуги з пірсингу. Адресу №24 за польських часів мала Львівська майстерня чоловічої та жіночої білизни, за радянських часів – опорний пункт правопорядку, тепер – ВТБ-банк. У будинку №26 за Польщі працювала кондитерська Кузневича, продаж фортепіано Склєнярського та книгарня Гьотта, за часів СРСР, у 1950-х роках, містилася прокуратура Ленінського району й артіль “Змичка”, у 1960-1980-х роках – Міський будинок санітарної просвіти та прокатний пункт, нині – адвокатська фірма та турфірма “Пілігрим”.

У колишньому костелі Святого Лазаря (будівля №27) у 1950-х роках функціонував Клуб сліпих, сьогодні тут Львівська державна хорова капела “Дударик”, Львівська державна хорова школа, Львівське екуменічне християнське братство та Рада військово-мисливського товариства Західного регіону України. У будинку №28 за польських часів розташовувався ресторан Яворського, у 50-60-х роках XX ст. тут була майстерня з ремонту взуття, майстерня артілі “Швейпром” і перший в СРСР музичний салон, який відкрили в жовтні 1962-го, тепер тут салон годинників “Прайм-Тайм”, продуктовий магазин “Абрикос” і салон краси “Стіліссімо”. Адресу №28-а нині має банк “Дністер”. У будинку №30 до 1939 року була страхова компанія “Полонія” і магазин взуття “Вінда”, у 1950-х – майстерня з ремонту електроприладів і жіночих панчіх, у 60-80-х роках минулого століття – пункт прокату телевізорів, радіоприймачів і магнітофонів і магазин радіоелектротоварів, нині тут “Укрсиббанк” і центр здоров’я “Шарель”. У будинку №32 за польських часів містилася перукарня Набєльця, у 1950-1980-х ательє мод 2-го розряду Львівської залізниці, тепер тут салон модного одягу “Подіум”. П’ятиповерховий житловий будинок №33 збудовано в 1950-х роках. Адресу №34 у повоєнні часи мав спортивний майданчик Львівського державного університету, розташований на місці зруйнованої 1939 року авіабомбою церкви Святого Духа і корпусів Греко-Католицької Богословської академії, на його місці в 1970-х роках збудували новий корпус АТС. У будинку №35 за часів СРСР містився пункт фабрики-пральні. На фасаді будинку вул. Коперника, що прилягає до будівлі Головної пошти й має адресу Дорошенка, 41, вміщено меморіальну стелу на честь ректора Греко-Католицької Богословської академії митрополита Йосипа Сліпого (автор Ю. Савко, 1997 рік).

У сквері на розі вулиці Коперника та Стефаника 1970 року спорудили погруддя вождеві світового пролетаріату Владіміру Лєніну на честь сторіччя від дня народження, яке не простояло й кількох років – його демонтували через непрезентабельний вигляд, особливо під час дощу, коли струмені води через недогляд проектантів спотворювали кам’яне обличчя вождя.

Адресу №38 1946 року мала залізнична школа №18, нині цієї адреси не існує. Під №40 від часів СРСР діє середня школа №9 з російською мовою викладання, розташована на місці колишніх ангарів палацу князів Сапігів. У 1970-х роках для школи звели нову будівлю. У жовтні 2003 року між будівлею школи та пам’ятником Шашкевичу відкрили новий маршрут трамвайної лінії №2 від вулиці Дорошенка до вулиці Коперника. Школу №9 1981 року закінчив львів’янин Михайло Фрідман – засновник консорціуму “Альфа-Груп”, віце-президент Російського єврейського конгресу, за версією журналу “Форбс” 2007 року – володар  12,6 мільярда доларів США. За адресою №40-а від 1990 року в уцілілій вежі церкви Святого Духа діє музей “Русалки Дністрової”, з 2002 року відновили роботу годинника з боєм на вежі. Біля музею 1990 року спорудили пам’ятник видатному українському галицькому культурному діячеві XIX ст. Маркіяну Шашкевичу – робота скульпторів Д. Крвавича та М. Посікіри. У колишньому палаці князів Сапігів (№40-а) від часів СРСР міститься Обласна організація Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури. У колишньому палаці Бєльських (№42) у 1939-1941-му і 1944 роках розміщувалося відділення Спілки письменників України, редакції органу Спілки журналу “Література і Мистецтво” та польського щомісячника Nowe Widnokregi, у 1950-х роках тут був гуртожиток кредитно-фінансового технікуму. Від повоєнних часів тут розмістили Дім учителя й Обласний міжсоюзний будинок самодіяльної творчості, сьогодні на цьому місці, крім Обласного будинку вчителя, розміщуються Львівська мала обласна Академія наук і Львівське крайове товариство “Рідна школа”, від 1958 року в цьому приміщенні влаштовує вистави Польський народний театр.

Адресу №42-а за польських часів мав Інспекторат праці VIII округу. У будинку №43 за Польщі містилася перукарня Перльмутера, яка існує досі, від часів СРСР тут також працює продуктовий магазин. У будинку №44 за радянських часів був прокатний пункт, тепер тут розташована страхова компанія “Алькона” і магазин спорттоварів “Райдер”. Адресу №54/56 за польських часів мала автомобільна крамниця і майстерня “Мотор”, наразі в будинку №54 міститься аптека й оптика, а в будинку №56 магазин канцтоварів “Клондайк”. Адресу №68 до війни мала молочарня Берти Ясінської, нині цієї адреси не існує.

Ілько Лемко