Не святі горщики ліплять

Одне з найвідоміших гасел СРСР: “Кожна кухарка може керувати державою!” схоже, не втратило актуальності. І хоча серед кандидатів на посаду президента кухарок немає, зате в їхніх біографіях можна знайти не менш цікаві моменти.

Раз – диплом, два – диплом…

Усі кандидати на найвищу посаду в державі мають вищі освіти, дехто – не одну, наукові звання, державні нагороди і досвід політичної роботи. Зокрема, у президентській кампанії беруть участь три доктори наук (Віктор Янукович, Володимир Литвин і Людмила Супрун), а також шість кандидатів економічних наук: Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко, Володимир Литвин, Арсеній Яценюк, Сергій Тігіпко та Юрій Костенко.

Узагалі економічна освіта серед політиків (і не лише кандидатів у президенти) є однією з найпопулярніших. Чимало з них здобувало другий диплом саме з цієї спеціальності. Вочевидь, це зумовлено актуальною для України потребою економічного розвитку, відтак політики прагнуть хоча б дипломно відповідати, так би мовити, вимогам доби. Серед потенційних президентів (а їх, нагадаємо, 17) економічну освіту мають восьмеро, з них половина – уже після здобуття першого диплома.

Не менш популярною серед політиків є юридична освіта – у сімох кандидатів на президент­ське крісло саме юридичні дипломи. Чимало серед них також інженерів. Однак, як правило, таку освіту посилює друга – “популярніша”. Так, В.Янукович на додачу до диплома інженера-механіка здобув звання магістра міжнародного права, С.Тігіпко посилив першу освіту економічною, а П.Симоненко переквалі­фікувався в політолога. “Чистими” інженерами в політиці залишилися О.Мороз, Ю.Костенко та С.Ратушняк.

Половина з усіх кандидатів має два й більше дипломи. При цьому найретельніше навчався Анатолій Гриценко – він закінчив п’ять “вишів”, усі військового спрямування. Завершують кандидатську освітню палітру два лікарі – Олег Тягнибок та Олександр Пабат. Обидва також є ще й юристами, а О.Пабат, окрім того, економістом.

Орденоносці й Герої

Також політики з досвідом “об­росли” нагородами різного штибу. Найбільше їх у В.Януковича – ордени “За заслуги” І, ІІ і ІІІ ступенів, святого преподобного Нестора-літописця Києво-Печерського, святого князя Володимира і святого Даниїла Московського, два знаки “Шахтарська доблесть” і “Шахтарська слава” та почесна грамота Кабінету Міністрів.

Іще однією “заслуженою шахтаркою” є Юлія Тимошенко – торік її нагородили орденом “Шахтарська слава” ІІІ ступеня. Крім цього, “Леді Ю” володіє орденом святої великомучениці Варвари (за визначні заслуги перед Українською Православною Церквою Московського Патріархату) і двома міжнародними нагородами: “Людина року Центрально-Східної Європи” та Prix de la Foundation – за “видатні лідерські якості, економічні досягнення під час керівництва Кабінетом Міністрів і антикоруп­ційну політику, а також за боротьбу із загрозами демократії, що виникають у сучасному світі”. Обидві нагороди вона здобула 2005 року вже після відставки з посади прем’єр-міністра.

Значно більше міжнародних відзнак у Віктора Ющенка й усі він здобув за часи президентства. Зокрема, чинного главу держави нагороджено шістьма міжнародними орденами, двома укра­їнськими, в тому числі “За заслуги” ІІІ ступеня, він є лауреатом державної премії України.

У решти кандидатів нагород суттєво менше, якщо взагалі є. Зокрема, Володимир Литвин має звання Герой України, Сергій Тігіпко є кавалером ордену Почесного легіону, Анатолія Гриценка нагороджено орденом “За інтелектуальну відвагу”, а Юрія Костенка – почесною відзнакою Президента України та вищим орденом Португалії.

Усе починається
в житті з малого…

Воістину можна пишатися нашими політиками першого ешелону! Однак не все так просто, причому і з освітою, і з нагородами.

“Освітні” скандали в україн­ській політиці давно не дивина. Час від часу в ЗМІ зринають взаємні обвинувачення політиків у тому, що дипломи про вищу освіту є купленими, а кандидатські дисертації масово захищали саме за президентства Л. Кучми й уже після приходу в активну політику, тож особливої довіри в пересічних громадян не викликають.

Найбільше анекдотичних ситуацій виникало навколо Віктора Януковича. Славнозвісний “проффесор” плутає прізвища поетів, “не дружить” із географією та історією. А нещодавно нардеп Володимир Яворівський узагалі поставив під сумнів наявність у нього диплома про вищу освіту, про що зробив відповідний депутат­ський запит. Не все добре в лідера регіоналів і з орденами. 2008 року російська громадська організація “Національний комітет громад­ських нагород” нагородила його орденом святого князя Олександра Невського І ступеня “за видатні заслуги і величезний особистий внесок у зміцнення економічної і культурної співпраці між Росією та Україною”. Однак уже через кілька місяців генпрокуратура Росії визнала згадану організацію незаконною, а орден – недійсним.

Об’єктом скандалу став свого часу й Володимир Литвин. Деякі його праці, зокрема публікація 2002 року в газеті “Факты и комментарии” під назвою “Подумаем еще раз: гражданское общество” призвели до звинувачення в плагіаті.

Але найцікавішим у сучасних кандидатів у президенти є кар’єр­ний шлях. Воістину не святі горщики ліплять! Той самий Володимир Литвин свого часу працював двірником і сторожем і раптом – дивовижний кар’єрний стрибок: його запрошують на посаду помічника президента Леоніда Кучми! Про тяжку юність Юлії Тимошенко всі мали змогу почути під час цьогорічного висування її у президенти. Як розповіла сама “Леді Ю”, вона була змушена розвантажувати шини. А починала “газова принцеса” з відеосалону, де разом із чоловіком займалася прокатом відеокасет. Віктор Ющенко почав кар’єру з посади помічника сіль­ського бухгалтера, Олег Тягнибок – працюючи санітаром і медбратом, а Василь Противсіх – бу­дівельником.

Ірина Гамрищак