Почаївська лавра – украдена в українського народу святиня

Тернопільська обласна рада вимагає від уряду повернути Почаївську лавру Кременецько-Почаївському державному заповіднику. Оскільки вважає незаконною передачу 2003 ро­ку архітектурного комплексу в безкоштовне користування УПЦ Московського патріархату. Але чи реально нині взяти Почаїв­ську лавру під захист держави і чи є на це політична воля?

Тернопільська облрада звернулася до прем’єр-міністра Юлії Тимошенко з вимогою скасувати розпорядження уряду 2003 року, що його тоді очолював Віктор Янукович, і включити Почаївську лавру до складу архітектурного заповідника, як це було зроблено 2001 року.

Почаївський комплекс оцінили у вартість помешкання

Згідно з перевіркою тимчасової контрольної комісії Тернопільської облради, Почаїв­ську лавру незаконно передали чоловічому монастирю УПЦ Московського патріархату, незважаючи на спротив громадськості та місцевих органів влади.

Уряд В. Януковича віддав комплекс у безоплатне користування УПЦ МП до 2052 року з правом продовжити цей термін. По суті, це був перший крок, щоб передати Почаївську лавру у власність Московського патріархату.

Увесь історичний комплекс, а це Успенський собор 1783 ро­ку, монастирські келії (1713), архієрейський будинок (1825), надбрамний корпус (1835) – усе збудували в час, коли монастир належав УГКЦ); дзвіницю 1861 року і Троїцький собор 1912-го сім років тому позбавили державного захисту. Між Держбудом і Свято-Успенською Почаїв­ською лаврою укладено угоду, а вартість усього комплексу оцінили, як помешкання у столиці – мільйон 149 тисяч гривень.

Уряд може повернути лаврі статус заповідника

Почаївська лавра на Терно­пільщині стала п’ятою колоною Російської імперії, заявив у коментарі радіо “Свобода” заступник голови Тернопільської облради Олег Боберський, який очолював тимчасову контрольну комісію.

За його словами, правоохоронці виявили на території Почаївської лаври ще й нелегалів із Росії, Молдови, Білорусі й Узбекистану. Громадяни Росії і Молдови масово скуповують житло в Почаєві. Депутати облради вважають, що Юлія Тимошенко, допоки очолює уряд, може скасувати розпорядження Кабміну 2003 року і повернути лаврі статус історико-архітектурного заповідника.

“Юлія Володимирівна мусить продемонструвати свою україн­ську позицію і повернути Почаїв­ську лавру до складу державного заповідника, який передбачає інший правовий режим щодо користування святинею українського народу. Почаївська лавра повинна мати такий статус, як Софія Київська, там можуть бути почергові відправи”, – наголосив пан Боберський.

У 1713-1832 роках Почаївська лавра належала отцям-василіянам УГКЦ

Одягнені у військову форму охоронці лаври, домінуюча на території монастиря російська мова, якою спілкуються ченці, під час екскурсій викреслено майже 200-річну історію Почаїв­ської лаври, антиунійна й антиукраїнська література, матеріали негативного змісту щодо особи Патріарха УПЦ Київського патріархату Філарета, загалом вороже ставлення до інших релігійних конфесій, присутність по­літики, а ще зруйновані унікальні настінні розписи – це Почаївська лавра сьогодні. Її називають російським островом посеред Західної України. Чернецтво здебільшого сформовано з громадян Росії та Молдови.

Згідно з документальними джерелами, перші монахи на Почаївській горі з’явилися на початку ХІІІ століття. У XVI ст. україн­ська патріотка, власниця Почаєва Анна Гойська віддала своє майно, щоб заснувати на горі монастир і подарувала чудотворну ікону Почаївської Богородиці, яку отримала в дарунок за свої чесноти від грецького митрополита Неофіта. Відповідно до легенди, біля цього образа прозрів сліпий брат Анни Гойської. Згодом монастир розбудував граф Потоцький. Ця святиня, за документами Центрального державного історичного архіву у Львові, в 1713-1832 роках належала греко-католицьким монахам Василіянського чину, які організували тут друкарню, видали майже 200 книжок, вели місійну діяль­ність, спорудили головний храм лаври – Святоуспенський.

1832 року російський імператор Ніколай І забрав українську святиню в отців-василіян і віддав її Російській Православній Церкві, котрій Лавра належала і в радянський час.

Почергові Богослужіння
у Лаврі

Питання щодо статусу Почаїв­ської лаври мають вирішувати лише на рівні держави, такої позиції дотримується УГКЦ. Отці-василіяни мають право домагатися повернення своєї власності, однак духовенство УГКЦ не піде на такий крок, щоб не розпалювати конфлікт.

Чимало експертів із релігійних питань наголошує, що для РПЦ втратити Почаївську лавру означало б позбутися впливу на вірних в Україні, а також утратити значні грошові надходження.

Релігієзнавець зі Львова Андрій Юраш називає Почаїв­ську лавру “уособленням агресивного вияву шовіністичного великодержавницького православ’я”.

“З одного боку, громадськість Західної України бажає привести духовний зміст цього церковного осередку до очікувань населення регіону, тому депутати ухвалили звернення. З іншого – ми бачимо реальні обставини та перспективи щодо зміни такого статусу. У найближчій перспективі це неможливо. Це питання не юридичне і не міжконфесійне, це – політичне питання, знаємо, хто став президентом”, – зауважує релігієзнавець.

Будь-які кроки повернути Почаївській лаврі статус історико-архітектурного заповідника і викличе резонанс усередині держави, і спричинить конфлікт у міждержавних взаєминах, наголошує Андрій Юраш.

Настрої серед місцевого населення стосовно ситуації довкола Почаївської лаври неоднозначні. Тут не відчутно міцних проро­сійських поглядів серед людей, мешкають вірні різних релігійних конфесій, які хотіли б, щоб у Почаївській лаврі відбувалися почергові Богослужіння. До слова, у 1930-х роках, коли в лаврі нетривалий час почали проводити Богослужіння польською мовою, люди підняли бунт. Тоді у храмі почергово звучали Богослужіння українською, російською і поль­ською мовами.