Храм успіху зачинений, у ньому нема відкритих дверей і треба їх пробивати кожному – самому. – Ця теза відомого американського психолога Орісона Суетт Мардена може бути епіграфом до оцінки результатів 100 днів діяльності Президента України Віктора Януковича.

"У Німеччині вони спочатку прийшли за комуністами, але я не сказав нічого, тому що не був комуністом. Потім вони прийшли за євреями, але я промовчав, тому що не був євреєм... Потім вони прийшли за членами профспілки, але я не був членом профспілки. Потім прийшли за католиками, але я, будучи протестантом, не сказав нічого. А коли вони прийшли за мною - за мене вже не було кому заступитися". Мартін Німеллер

Проект нового закону про мови незабаром буде внесений до Верховної Ради і до кінця червня — остаточно ухвалений. Про це днями заявили члени парламентської фракції Партії регіонів. Щоправда, представники провладної сили зазначили, що робота над документом наразі триває. За нашою інформацією, законопроект майже готовий, хоча процес уточнення деяких положень справді триває. Натомість навіть робочий варіант документа, який потрапив у розпорядження «ДТ», дає можливість скласти уявлення про філософію майбутніх змін.

«Росія заманює Україну», «приваблює», «пригортає», «прощає» – такими означеннями відгукнулися ЗМІ й експерти різних країн про візит Президента Росії Дмитра Медведєва до України.

До влади в Україні прийшла безнаціональна сила, продукт радянської системи. Ця сила зневажає культуру як таку, тому природно, що для неї земля та народ країни, якою вона керує, просто не існують: для них це бізнес-території. З допомогою цієї сили Росія веде в Україні війну проти Європи. Саме Україною пролягає кордон між європейською демократією та євразійським світом деспотизму.

Час – категорія незвідана. За гіпотетичні мільйони років існування людство не з’ясувало, що таке час. Минулий – якого не видно, майбутній – не прогнозований, теперішній – якого немає, бо те, що є, за мить зникає і стає минулим. Тільки безліч годинників відлічує незримий час, і ця ілюзія втримування вічності в циферблаті супрово­джує кожне людське життя і життя країн.

На запитання "Газети" про те, як розцінювати сьогоднішні події у парламенті, відповів Віктор Небоженко, політолог, керівник соціологічної служби «Український барометр».

У світі прийнято оцінювати перші сто днів нового президента. Ми отримали за перші 50 днів стільки ганьби, наче нас плавно повернули в совдепію і опустили посеред старої калюжі. Усі ті щаблі, по яких Україна так повільно і важко підіймалася до незалежності і пристойної позиції у Європі, раптом стали "непотрібними".

Сьогодні в низці країн світу, зокрема, й Україні, оголошений день жалоби за загиблою у Смоленську польською елітою. Сумують і у Львові. Тут не лише мешкає найбільша польська громада – багато з загиблих бували в Галичині.

Спершу цей текст мав характер протесту проти п. 20 резолюції Європарламенту щодо України (від 25.02.2010). Однак після звернень обласних рад галицьких областей України та кількох українських інтелектуалів, а особливо після виступу на засіданні Європарламенту депутата від Польщі Павла Залевського, настав час не стільки протестувати, скільки робити належні висновки.

10 березня новобраний президент України, як відомо, підмахнув Закон «Про внесення змін до ст. 61 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», ухвалений Верховною Радою 9 березня. Тим самим він буцім відкрив парламенту шлях до формування пропрезидентських коалації та уряду. Відтепер, порушуючи Конституцію, депутати можуть об»єднуватися в коаліцію, не зважаючи на рішення своїх фракцій.

Після завершення останніх президентських виборів в Україні мені до певної міри стало навіть дещо жаль росіян. Ті пристрасті, що упродовж останніх місяців кипіли у російських ЗМІ щодо українських справ, ту хворобливу заангажованість московських медійників, політиків та звичайних росіян у боротьбу між кандидатами в президенти важко пояснити звичайною сусідською цікавістю.

Останні двадцять років, з 1989-го по 2009-ий, прийнято вважати часом відходу України від комунізму та поступового переходу до демократії. Така постановка питання, така формула, з одного боку, справді є актуальною, а з іншого боку, вона не така однозначна, як може здатися.

Триває візит Патріарха Московського і всієї Русі Кирила до України. Попри численні запевнення до і під час візиту про неполітичний його характер, уникнути політики й інших актуальних спокус патріархові не вдалося. Може, тому, що Його Святість вибрав той єдиний спосіб уникнення спокус, про який писав ще Оскар Уайльд: «єдино, чим можна позбутися спокуси – це поступитися їй»?...

Багато хто думає, що нині дуже модна кераміка. А що ж тут дивного? Я не про любов до горщиків і макітр, а про право так думати.